Київ, вул. Бориса Грінченка, 7

Будинок архітектора зведений у 1959 році за проєктом архітектора П. Ф. Петрушенка. У ньому розташовані глядацький зал на 400 місць, виставковий зал, бібліотека та робочі кабінети. Тут знаходяться правління Спілки архітекторів України та Київської обласної організації архітекторів, а також творчі секції. У Будинку архітектора відбуваються з’їзди, пленуми, конференції, архітектурні та художні виставки.

У вестибюлі встановлено пам’ятний знак архітекторам, які загинули під час Другої світової війни 1941–1945 років. Меморіальна дошка виготовлена з мармуру, її автор – архітектор І. В. Мезенцев. Відкриття відбулося у 1970 році.

Будівля розташована на вулиці Новопушкінській, 7.

Київ. Енциклопедичний довідник. Під ред. А. В. Кудрицького. Видання друге. – Київ, Гол. ред. УРЕ, 1986. – С. 185.

Музичний провулок і концертний зал

Концертний зал Київського Будинку архітекторів, розташований неподалік від Майдану Незалежності, гостинно відчиняє свої двері для всіх, хто любить музику.

Ця будівля особлива. У Києві є багато місць, традиційно пов’язаних із музикою: Філармонія, Будинок контрактів на Подолі, Опера, Оперета, Видубицький монастир, Будинок культури трамвайників, де зародився київський джаз. Однак не всім відомо, що до Другої світової війни, а точніше, до трагічної пожежі на Хрещатику у вересні 1941 року, у Києві існував цілий Музичний провулок. Тут розташовувалися відділення музичного товариства, музична школа, училище та Консерваторія, відкрита у 1913 році.

Міська управа фінансувала мощення тротуарів, а міський архітектор О. Шіле у 1873 році спорудив будівлю музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства. Пізніше училище було реорганізоване в Консерваторію, значну суму на це пожертвував меценат Михайло Терещенко. Поруч збудували школу-десятирічку, будинок для викладачів, а згодом – концертний зал. Комплекс доповнила будівля Страхового товариства, спроєктована Владиславом Городецьким.

Музичний провулок проіснував трохи більше ніж 70 років. У вересні 1941 року вибухи та пожежа знищили більшість будівель, залишилися лише стіни та бетонні перекриття. Дивом уцілів бюст Михайла Глінки. Після війни провулок не відбудовували, а вулицю проклали трохи вище.

Концертний зал Консерваторії у Музичному провулку був зведений у 1936–1937 роках відомим архітектором Йосипом Каракісом, який створив багато знакових споруд: Будинок офіцерів, Історичний музей у Києві, житлові квартали Києва й Кривого Рогу, а також типові проєкти шкіл повоєнного часу з великими вестибюлями, просторими класами, високими стелями та вікнами.

Під час пожежі концертний зал і бібліотека консерваторії майже повністю згоріли. Однак через кілька років після війни концертний зал відбудували, розвернувши його фасадом на вулицю Б. Грінченка. На місці колишнього Музичного провулку зараз розташований сквер, частина будівель увійшла до комплексу телерадіокомпанії, а колишній ломбард став клубом метробудівців.

Концертний зал Консерваторії став основою для сучасного Будинку архітектора. Це місце просякнуте енергетикою київських оборонних валів, будинками Прорізної, легендарним провулком, у якому звучала музика – від гам і арпеджіо до виступів знаменитих співаків, композиторів і диригентів. Тут виступали Еміль Горовиць, Марія Литвиненко-Вольгемут, Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Борис Лятошинський, Пилип Козицький, Арнольд Альшванг, Онисія Шреєр-Ткаченко.

Провулком бігали маленькі скрипалі, мрійливі студенти та вдячні слухачі концертного залу. Символічно, що відроджений зал Консерваторії, а нині Будинок архітектора, знову й знову приймає під свої склепіння музикантів та слухачів – професіоналів і любителів, великих і маленьких, об’єднаних любов’ю до Живої Музики.