НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА АРХІТЕКТОРІВ УКРАЇНИ ВИСТУПИЛА З ОФІЦІЙНОЮ ЗАЯВОЮ ДО UIA ТА UNESCO ЩОДО СПІВУЧАСТІ РОСІЙСЬКИХ АРХІТЕКТОРІВ У ВІЙНІ ПРОТИ УКРАЇНИ

Київ, 23 січня 2026 року — Національна спілка архітекторів України (НСАУ) оприлюднила офіційну заяву до керівництва Міжнародної спілки архітекторів (UIA) та Валідаційної ради UIA–UNESCO із закликом припинити валідацію російських і білоруських архітектурних шкіл та призупинити членство відповідних професійних організацій у міжнародній архітектурній спільноті.

Заява адресована Президентці UIA Regina Gonthier, Генеральному секретарю Rui Leao та співдиректорам Валідаційної ради UNESCO–UIA Nuno Soares і Deniz Incedayi.

НСАУ наголошує: у ситуації повномасштабної війни архітектура не може залишатися «поза політикою», а професійна нейтральність у цьому випадку означає мовчазну легітимацію агресії.

Архітектура як інструмент війни

У документі детально зафіксовано факти прямої участі російських архітекторів, освітніх інституцій та студентів у реалізації політики окупації, інтеграції тимчасово захоплених територій України до просторової, інфраструктурної та ідеологічної системи Російської Федерації.

Зокрема, йдеться про діяльність Єдиного інституту просторового планування РФ — ключового розробника «генеральних планів» окупованих територій. Саме цей інститут представив так звану «концепцію реконструкції Маріуполя», міста, зруйнованого внаслідок російської агресії. Керівники інституту включені Україною до переліку воєнних злочинців.

НСАУ також наводить численні приклади системної участі Московського архітектурного інституту (МАРХІ) у проєктах, що стосуються окупованих територій. У 2023–2024 роках темами дипломних робіт студентів були «реконструкція» житлових кварталів Маріуполя, створення «меморіальних парків» у Донецьку та Луганську, розвиток прибережних зон і громадських просторів у так званих «нових регіонах».

Кафедра військової архітектури МАРХІ та щорічні наукові конференції інституту відкрито працюють з темами стратегічного планування територій, включно з анексованими регіонами України.

Освітні інституції як співучасники окупації

Окрему увагу НСАУ приділяє Уральському державному університету архітектури та мистецтва (УрГАХУ), який офіційно залучений до програм «шефської допомоги» окупованим містам Донбасу. Серед результатів цієї діяльності — дипломні проєкти з «післяконфліктного відновлення міст ДНР», концепції житла для переміщених осіб на окупованих територіях та проєкти модернізації промислових зон Донбасу.

Ключові викладачі та адміністратори цих програм визнані Україною воєнними злочинцями.

Водночас і МАРХІ, і УрГАХУ станом на 2026 рік залишаються у переліку валідаційних архітектурних шкіл системи UIA–UNESCO.

Порушення міжнародного права та етики професії

НСАУ наголошує, що такі дії прямо порушують положення Гаазької конвенції 1907 року, яка забороняє зміну використання, вигляду та розвитку окупованих територій. Архітектурна діяльність у співпраці з окупаційною владою розглядається не як «мирна практика», а як форма культурної колонізації та інструмент легітимізації війни.

«Архітектура під час війни або служить миру, або стає частиною агресії», — каже віце-президент НСАУ, професорка Олена Олійник.

Вимоги НСАУ

У своєму зверненні Національна спілка архітекторів України закликає UIA:

  • Офіційно призупинити валідацію російських та білоруських архітектурних шкіл у системі UIA–UNESCO.
  • Призупинити членство Спілки архітекторів Росії та відповідних білоруських організацій у UIA до моменту їхнього публічного й офіційного засудження війни проти України.
  • Створити міжнародний реєстр етичних порушень та осіб, причетних до реалізації агресивної архітектурної політики на окупованих територіях.

Позиція України в міжнародній професійній спільноті

Олена Олійник нагадує, що ще у 2022 році зверталася до UIA з аналогічними вимогами. У 2023 році Балтійська асоціація архітекторів демонстративно вийшла зі складу UIA на знак протесту проти присутності російських архітекторів у міжнародній організації. Українська сторона тоді ухвалила рішення залишатися в UIA, продовжуючи відстоювати принципову позицію зсередини.

«Мовчання або професійна бездіяльність міжнародних інституцій створюють небезпечний прецедент, коли війна може бути легітимізована через архітектурну практику та освіту», — наголошують у НСАУ.