Захист авторського права архітекторів: висновки з кейсу «Квіти України»

У Будинку архітектора відбулась професійна зустріч, присвячена захисту авторського права в архітектурі. У центрі — розбір справи «Квіти України». Спікерка — адвокатка Лідія Климків.

Подія зібрала архітекторів, пам’ятко-охоронців, представників професійної спільноти. Обговорювали межі прав, типові конфлікти та інструменти захисту. Основний фокус — практичні дії.

Розбір справи «Квіти України», представлений адвокаткою Лідією Климків, став не просто юридичним кейсом.

Він відкрив системну проблему: архітектори в Україні рідко захищають свої права — навіть тоді, коли мають усі підстави це робити.

Ця пасивність має глибоке коріння.

Десятиліттями архітектор існував у ролі виконавця, а не автора. Радянська система не передбачала індивідуальної відповідальності за форму міста — і, відповідно, не формувала культури захисту прав.

Сьогодні ця інерція зберігається.

До неї додається недовіра до судової системи, поширений скепсис щодо результату і, не менш важливо, — досвід співпраці з юристами, які не розуміють специфіки архітектурної діяльності.

У результаті формується замкнене коло.

Права порушуються, але порушення не оскаржуються.

І кожен наступний кейс лише закріплює відчуття безсилля.

Ключова ідея, яка пролунала під час зустрічі, проста і водночас принципова: будівля має два виміри.

Перший — матеріальний.

Його можна купити, продати, реконструювати.

Другий — інтелектуальний.

І він залишається за автором.

Саме цей другий вимір найчастіше ігнорується.

Власники нерухомості виходять з логіки повного контролю над об’єктом. Але закон — як український, так і європейський — встановлює обмеження.

Автор має право на ім’я та управління своїми правами інтелектуальної власності на твір.

І має право заперечити проти змін, які спотворюють задум.

Ці права не є формальністю.

Вони становлять основу професії.

Європейська судова практика давно закріпила цей підхід.

Рішення судів у Німеччині, Чехії, Іспанії послідовно стають на бік авторів у випадках несанкціонованих змін.

Україна лише починає рух у цьому напрямку.

Ключові юридичні висновки та рекомендації.

Авторське право не зникає після продажу будівлі, а власник в об’єкта не отримує права змінювати архітектуру як об’єкт авторського права без згоди автора, якщо інше окремо не врегульовано, наприклад, договором.

Архітектурний твір має подвійний статус.

Це і матеріальний об’єкт, і об’єкт інтелектуальної власності. Право власності на матеріальний об’єкт та право інтелектуальної власності на споруду як твір архітектури -не тотожні.

Особисті немайнові права є базовими.

Автор має право на ім’я. Має право протидіяти спотворенню твору. Ці права не передаються.

Будь-яке втручання — це юридичний ризик.

Реконструкція, надбудова, зміна фасадів без згоди автора можуть бути порушенням.

Судова практика Європи це підтверджує.

Розглянуті кейси з Чехії, Німеччини, Іспанії показують однакову логіку: пріоритет захисту авторського задуму.

Кейс «Квіти України» став прецедентом.

Він показав, що авторські права можна і потрібно захищати. Навіть у складних міських конфліктах.

Практичні рекомендації для архітекторів

Фіксувати авторство з першого дня.

Договори, ескізи, робочі матеріали, листування — все має бути задокументовано.

Передбачати права у договорах.

Чітко прописувати: що дозволено робити з об’єктом, що — ні. Окремо — зміни і реконструкції.

Контролювати використання проєкту.

Регулярно перевіряти стан реалізації і змін об’єкта.

Реагувати швидко.

При перших ознаках порушення — звертатись до юриста. Фіксувати порушення. Надсилати претензії.

Працювати з адвокатами, які розуміють архітектуру.

Це специфічна сфера. Важлива не лише юридична, а й професійна аргументація.

Об’єднуватись у професійну позицію.

Публічність і підтримка спільноти підсилюють юридичні кейси.

Рекомендації для девелоперів і власників

Перевіряти авторські права до початку робіт.

Наявність проєкту не означає право на його зміну.

Отримувати письмову згоду автора.

Будь-які зміни мають бути погоджені.

Закладати юридичний аудит у проєкт.

Це знижує ризики зупинки будівництва і судових спорів.

Розглядати автора як партнера.

Це підвищує якість і зменшує конфлікти.

Висновок

Авторське право — це не формальність.

Це інструмент якості міста.

Ігнорування прав автора веде до спотворення архітектури.

Дотримання — формує середовище.

Кейс «Квіти України» показав:

архітектор може захистити свій твір.

Питання — у готовності діяти.

«Квіти України» — це не просто конфлікт навколо будівлі.

Це момент, коли архітектор відмовився прийняти порушення як норму.

І цей вибір змінює рамку.

Він показує, що право може працювати — за умови, що ним користуються.

Це також сигнал для ринку.

Девелопмент більше не може існувати поза правовим полем авторства.

Будь-яке втручання в об’єкт — це не лише технічне рішення.

Це юридична дія з наслідками.

Модерувала подію: Терефєєва Ольга

Організаторами події виступила Київська обласна організація НСАУ, це перша подія в серії бізнес зустрічей для архітекторів.